Вітання коханим жінкам

Улюблених очей безмежні озера,
Весела вдача, іскристий добрий сміх,
Посмішка світла... Безперечно,
Для мене завжди ти краще за всіх!
Бажаю я, випивши келих до дна,
Щоб ти пройшла за життя без перешкод.
Щоб любов навік була одна,
Щоб другом був вірним тобі успіх!



А відстань так борги,
А дні і ночі так суворі,
І життя велить плоті борги,
І нещадна з нами знову.
Як важко чекати!
Але ми знову
В ім'я найсвятішого
Готові той же шлях почати,
Один одному вірячи,
Чекати готові.
Долі невідомої шляху
Хто назве їх, хто вкаже?
Але без любові і без мрії
На світі жити не варто навіть!



Вся наша життя подібна до каравану,
Любов бреде крізь бурі й дощі.
Ми шукаємо світло любові, а нам обіцяють обмани
Мерехтливі зірки попереду.
Нехай в нас почуття спалахують рано,
Нехай панує надія над бідою.
І ту зірку – нещастя караванів,
Не сплутати б нам з ранковою зорею.



Я дуже люблю тебе...
Мені хочеться тебе обійняти,
Доторкнутися до тіла твого,
Але ти не можеш цього зрозуміти,
Адже ти не знаєш почуття мого.
Про, якщо б ти знала, як мені потрібно
Твоя увага, любов!
І як мені важко в цьому житті
Без ніжних, милих твоїх слів...



Не треба слів і зустрічей не треба
У заплавах чуттєвої весни,
А ось гляну разок - і добре,
Щоб довго-довго бачити сни.
В надійних таємниці не буду,
Признаньем пристрасним не парю,
Але знаю тільки - не забуду...
І ніколи не разлюблю!



Мріяв я не раз висловити
Все те, що значиш для мене ти,
Шукав неповторних фраз,
Шукав слова, що так багаті,
Але почуттям непідвладна мова,
І взяв я як неминучість,
Що не зможу в слова наділити
Невичерпну ніжність.



Кажуть, що у лебедя
Існує закон:
Помирає кохана,
Помирає і він.
Крила складе і падає
З блакитної висоти,
Якщо сильно полюбиш –
Так поступиш і ти!